Ми запустили новий проєкт для жінок, які через війну втратили дім, роботу й найважче віру в себе. Він називається «Я повертаюся», і його ідея звучить в одній із перших фраз нашого відео-випуску: «Проект Я повертаюся це не про жалість і не про одноразову допомогу. Ми хочемо повернути жінок до життя, щоб вони знову відчули опору, повернути їм силу в себе і віру».

У новому випуску відеопроєкту «Як це бути жінкою» засновниця «Української Валькірії» Дарина Требух і співведуча Ірина Крижевська відверто говорять про те, про що зазвичай мовчать: про виснаження, страх, втрату статусу й про те, як жінки-переселенки повертаються до себе.

Дивитися випуск: «Я повертаюся | час для відновлення | коло підтримки» (ВИПУСК 15).

Війна б’є не лише по будинках – вона б’є по психіці

Перше, про що говорять ведучі, – це невидима ціна витривалості. Коли людина втрачає все, першою приходить тривога, а за нею – важчі стани. «Коли ти втрачаєш усе, перше, що з’являється, — це підвищений рівень тривожності, що далі супроводжується депресією… це апатія, це виснаження, це вигорання, це відмова від подальшого якісного життя».

І все це на тлі буденного жаху війни: «Кожна жінка це зараз переживає на тлі нічних подій, коли ти просто сіпаєшся на ліжку постійно від вибухів. Деякі люди спускаються в укриття, а декому просто немає куди».

Головна думка: психологічне відновлення це базова потреба. Іноді без фахівця з нею не впоратися.

Втрачається не лише житло. Втрачається соціальний статус

Переїзд забирає більше, ніж квартиру. Він забирає звичне коло, друзів, роль у суспільстві. «Вони втратили не лише житло, своє місто, вони втрачають свій соціальний статус… то дійсно людині потрібна людина».

Ведучі діляться власним досвідом 2022 року – Трускавець, Чернівці, Бельгія і згадують дрібниці, у яких ховається великий біль. Досвід переселення – це досвід втрати ідентичності, а не лише майна. І говорити про це треба вголос.

Побут і бюрократія добивають там, де вже майже немає сил

«Перше, з чим ти стикаєшся, це побутові питання… черга за макаронами, ЦНАПи, пороги оббивають люди, довідки, статус і це все сиплеться. А психіка просто відмовляється».

Ведучі відверто говорять і про фінансову несправедливість: «Особам з інвалідністю 3000, а всім іншим 2000 грн. Люди добрі, на ці гроші можна взагалі вижити? Ти не винаймеш квартиру, навіть кімнату».

Державна підтримка ВПО досі не покриває базових потреб і про цю прогалину не можна мовчати.

Знецінення професії – окрема травма

Жінки, які мали бізнес чи керівні посади, за кордоном починають з нуля: «Твій диплом про вищу освіту нікому не цікавий… І наші жінки йдуть працювати в клінінги, доставки, хімчистки. Якщо ти був лікарем, максимум, на що ти можеш розраховувати в Європі, бути асистентом».

Особливо ведучі виділяють дружин поранених військових: «У мене багато жінок-переселенок, які фактично живуть у лікарні, доглядаючи за важко пораненим чоловіком… З цим я без сліз не можу дивитися».

Стигма і за кордоном, і вдома

«За кордоном до нас усе одно відносяться як до біженців, своїм ти там ніколи не будеш. На жаль, ця сама проблема є і в Україні – це булінг від самих українців: “понаехали”, “переселенцям не здаємо”. Діти зіштовхуються з проблемами в школі». Переселенки потребують не лише послуг, а й безпечного простору без осуду.

Жіноче коло, яке справді лікує

Наскрізна ідея всієї розмови – сила спільноти. Проста фраза здатна зробити те, чого не зробить жодна інструкція: «Дуже класно було б зібрати цих жінок в одне коло, коли просто фраза “я тебе розумію, бо я така сама” вже дійсно допомагає. Цим жінкам є навіть про що помовчати разом». «Тільки жінка допоможе тій жінці, яку вона дійсно розуміє, яка переживає ту саму проблему». Взаємопідтримка жінок є серцевиною сталості.

Відновлення працює лише в комплексі

Ведучі наголошують: це не робота одного тренінгу. «Це не робота одного дня чи одного тренінгу… це тілесні практики, арт-терапія, картини-афірмації, робота з психологом, йога, ретрити, медитація, спорт, навіть просто прогулянки». А головний бар’єр усередині: «Часто зупиняє зневіра до себе, знецінення себе: “я нічого не вмію, опозорюся”. Жінка сприймає себе не як жінку, а просто як обслугу для дитини».

Що робить «Я повертаюся»

Проєкт реалізується у партнерстві ГО «Українська Валькірія» та благодійного фонду «Драман». Ролі чіткі: «Українська Валькірія» – генератор проєкту: збирає жінок, виявляє їхні реальні потреби, забезпечує супровід і юридичну підтримку. БФ «Драман» – арт-терапія, акторські тренінги, емоційне зцілення душі й тіла.

«Ми є генератором усього: збираємо людей, виявляємо реальні потреби жінок, проводимо супровід та юридичну підтримку. А далі підключається “Драман” – арт-терапія, акторські тренінги… “Драман” – це більше про творчість, а “валькірії” більше про юридичну підтримку жінок».

Уже незабаром стартує програма психологічної підтримки з фаховим спеціалістом саме для жінок.

«Наш проект “Я повертаюся” хоче повернути жінці саме жіночий ресурс… щоб вона згадала, що вона не тільки мама, опікун чи дружина, а в першу чергу – особистість. Якщо ти наповнишся енергією, то зможеш віддавати її своїм близьким».

І фраза, якою можна підсумувати весь проєкт: «Шлях подолає, хто йде. Почни йти і дорога з’явиться».

Приєднуйтеся

Якщо ви – жінка-ВПО, яка почувається розгубленою й не знає, куди звернутися, ви не самі.

Напишіть нам у соцмережах або на сторінку «Українських валькірій».

Залиште коментар під випуском – розкажіть, які практики були б для вас цінними.

Поділіться цим матеріалом із тією, кому він зараз потрібен.

Ми хочемо, щоб жінки ВПО не залишалися сам на сам зі своїм болем. Бо кожна жінка заслуговує на підтримку і на те, щоб повернутися до себе.

Улітку 2026 року ГО «Українська Валькірія» запустила «Learn Influence» – Школу цифрової громадянської грамотності для жінок, які є внутрішньо переміщеними особами (ВПО). Це шестимісячна освітня програма, яка вчить переселенок безпечно й упевнено діяти онлайн: захищати себе в цифровому просторі, отримувати державні послуги, розпізнавати дезінформацію, розповідати власні історії та впливати на рішення у своїх громадах.

Перша когорта розпочала навчання 17 червня 2026 року й завершила його наприкінці серпня презентаціями власних ініціатив і врученням сертифікатів. Наразі триває навчання другої когорти. Проєкт реалізується за грантової підтримки Metamorphosis Foundation (Північна Македонія) у межах програми Digital Spark Call 2026.

Цей блог про те, чому така школа взагалі потрібна, що відбувалося на першому етапі й чого досягли жінки, які пройшли цей шлях.

Проблема, з якої все почалося

Через повномасштабну війну мільйони українок втратили дім і звичне життя. Ті, хто отримав статус ВПО, часто залишаються сам на сам із незнайомим містом, новими бюрократичними процедурами та інформаційним хаосом.

Цифровий світ, який мав би спрощувати життя, для багатьох переселенок стає ще одним бар’єром:

• держпослуги «пішли в онлайн», але не всі знають, як подати заяву на виплату чи субсидію через «Дію»;
• шахраї полюють саме на вразливих – фішинг і схеми «щодо допомоги ВПО» націлені передусім на переселенців;
• дезінформація б’є прицільно – ворожі наративи навмисно розхитують довіру до переселенок і сіють розкол у громадах;
• власний голос «вимикається» – жінка, яка пережила втрату, часто не наважується говорити публічно, а отже, її потреби залишаються непочутими.

«Українська Валькірія» бачить цю проблему не як «низьку комп’ютерну грамотність», а глибше як питання агентності. Коли жінка не може захистити свої дані, отримати належну виплату чи спростувати фейк про переселенців, вона втрачає контроль над власним життям. «Learn Influence» повертає цей контроль.

Наш підхід: від виживання – до впливу

ГО «Українська Валькірія» – громадська організація, заснована в 2023 року в Києві. Вона працює на перетині трьох напрямів: психологічна стійкість жінок у кризах, жіноче лідерство та агентність, і трансформація травматичного досвіду в соціальний капітал. Засновниця й директорка Дарина Требух, дослідниця психологічної стійкості жінок та авторка програм трансформації травм і жіночого лідерства.

Місія організації проста й водночас амбітна: дати жінкам інструменти для побудови особистої та колективної стійкості – від виживання до агентності та впливу. «Learn Influence» – один із програмних продуктів, у якому ця місія втілюється максимально практично.

Тому в основі школи три принципи:

• «Менше теорії – більше практики» (орієнтир 30% пояснення / 70% практика). Кожне заняття – це спільна дія на власних пристроях, а не лекція «під запис».
• Do no harm. Багато учасниць мають травматичний досвід вимушеного переїзду. Навчання ведеться підтримувально, без знецінення й тиску, з опорою на реальні життєві ситуації.
• Кожен модуль дає результат «на руки». Наприкінці кожного блоку учасниця створює власний артефакт – від чек-листа безпеки до поданої заявки на мікрогрант.

Що всередині програми

Школа складається з шести практичних модулів – це 15 тематичних занять та фінальний хакатон. Заняття тривають по 90 хвилин, проходять онлайн українською мовою й доповнюються асинхронною роботою в Notion-хабі та підтримкою в Telegram-спільноті.

Модуль	Про що	Що учасниця отримує «на руки»
Цифрова безпека та гігієна	Надійні паролі й менеджери паролів, 2FA, захищені месенджери, розпізнавання фішингу та дипфейків, OSINT-гігієна	Особистий security-checklist
Взаємодія з державою онлайн	«Дія», електронний підпис, соціальні виплати й житлові субсидії для ВПО, електронні звернення	Поданий реальний e-запит / звернення
Медіаграмотність	Перевірка джерел, фактчекінг, протидія російським наративам, StopFake і VoxCheck	Письмовий аналіз одного фейка
Власний голос у соцмережах	Безпечний сторітелінг, Canva, Facebook/Instagram/TikTok, комунікація зі ЗМІ	3 власні дописи про свій досвід або досвід спільноти
Локальна адвокація	Петиції, бюджет участі, громадські слухання, робота з депутатами місцевих рад, міжнародна адвокація	План власної адвокаційної ініціативи
Проєктне мислення та фандрейзинг	Як написати малий проєкт, де шукати мікрогранти для жінок-ВПО, базовий бюджет і логічна рамка	Заявка на мікрогрант / опис власного проєкту

Кожна випускниця отримує сертифікат «Digital Civic Literacy School for IDP Women» із QR-кодом для верифікації – документ, який реально можна додати до резюме чи грантової заявки.

Хто навчає

Одна з переваг школи – сильна команда практиків, а не «загальних тренерів». Серед лекторів першої когорти:

Дарина Требух – засновниця «Української Валькірії», відкриття та наскрізний супровід програми;

Олена Чуранова – фактчекінг і перевірка джерел;

Юлія Калиновська – комунікаційниця, ексрадниця Міністра культури та стратегічних комунікацій (протидія ворожим наративам);

Марина Китіна – сторітелінг і комунікація зі ЗМІ;

Вікторія Головко – візуальний контент і соцмережі;

Юлія Ткаченко та Роман Леонович – електронні звернення та робота з місцевою владою;

Віталій Сизов – спецкор українського іномовлення у Брюсселі (міжнародна адвокація ВПО);

Любов Раковиця – голова ГО «DII-Ukraine» (проєктне мислення та фандрейзинг).

Перший етап: що вже зроблено

Перша когорта пройшла повний навчальний цикл: від першого заняття з цифрової безпеки до фінального хакатону, де учасниці презентували власні ідеї. Це був не «курс заради галочки», а живий процес, у якому жінки крок за кроком повертали собі впевненість.

Що відбулося на першому етапі:

• Запущено й відпрацьовано повну програму з 6 модулів – від паролів і 2FA до написання власної грантової заявки.
• Побудовано інфраструктуру навчання, яка залишається з учасницями назавжди: Notion-хаб із записами всіх занять і матеріалами та Telegram-спільнота підтримки.
• Кожна учасниця створила серію практичних артефактів – реальні дії, а не абстрактні знання: налаштований захист акаунтів, поданий електронний запит до держоргану, розібраний фейк, власні публічні дописи, адвокаційний план і чернетка мікрогрантового проєкту.
• Проведено фінальний хакатон і сертифікацію – випускниці отримали іменні сертифікати з верифікацією.

Цільові показники, за якими ми міряємо зміни

«Українська Валькірія» будує програми з вимірюваними результатами – це принципова позиція організації. Для «Learn Influence» визначено сім ключових показників ефективності (KPI), на які орієнтований проєкт у межах обох когорт:

Показник	Ціль проєкту
Залучені учасниці (жінки-ВПО)	≥ 40
Завершили ≥ 80% модулів	≥ 70%
Задоволеність навчанням (CSAT)	≥ 4,3 / 5
Створили щонайменше 1 артефакт на модуль	≥ 80%
Утримання alumni-спільноти через 30 днів	≥ 60%

Загалом упродовж проєкту навчання пройдуть до 50 жінок-ВПО у двох когортах. Але головний результат не в цифрах, а в тому, що стоїть за ними: жінка, яка вчора боялася натиснути «не туди», сьогодні сама допомагає сусідці оформити субсидію й спокійно впізнає фейк у стрічці.

Голоси учасниць

«Я півроку відкладала оформлення виплати, бо не розуміла, з чого почати, боялася зробити помилку. На занятті ми разом зайшли в «Дію», і я нарешті подала заяву сама. Це звучить дрібно, але для мене це було як видихнути після довгої затримки дихання» – Оксана, 41 рік, переселенка з Маріуполя.

«Найцінніше – модуль про дезінформацію. Раніше я пересилала в родинний чат усе підряд і сварилася через це з ріднею. Тепер я перевіряю джерело за 30 секунд і сама пояснюю мамі, де маніпуляція. Я перестала бути тією, кого легко налякати» – Тетяна, 36 років, переїхала з Херсонщини.

«Я думала, що «адвокація» це щось для політиків. А виявилося, що це і про мене: я написала звернення до місцевої ради щодо пандуса біля укриття. І мені відповіли. Уперше за два роки я відчула, що мій голос щось важить» – Ірина, 52 роки, ВПО з Луганщини.

«Я розробила ідею невеликого проєкту для таких самих мам-переселенок, як я. Раніше я б навіть не наважилася про це говорити вголос. Тепер у мене є чернетка заявки і я знаю, куди її подавати» – Наталя, 34 роки, переїхала з Донеччини.

Історії учасниць публікуються за їхньою згодою; імена наведено з поваги до приватного вибору кожної жінки щодо публічності.

Чому це важливо: наш theory of change

За кожним «дрібним» умінням стоїть велика зміна. Логіка проєкту проста: Навички → Дії → Вплив → Спільнота.

Жінка опановує навичку (захистити акаунт, подати e-запит, перевірити фейк).

Вона робить реальну дію й бачить результат – а отже, повертає собі відчуття контролю.

Цей досвід виходить за межі особистого: вона допомагає іншим, звертається до влади, розповідає свою історію.

Так формується alumni-спільнота жінок, які підтримують одна одну й далі транслюють набуті знання у свої громади.

Що далі

Друга когорта вже навчається за ущільненим темпом, із урахуванням досвіду й фідбеку першого етапу.

Alumni-спільнота зростає: випускниці першої когорти залишаються на зв’язку, менторять новеньких і подають власні мікрогрантові заявки.

Ми шукаємо партнерів і донорів для масштабування школи на нові регіони та нові когорти, бо попит серед жінок-ВПО значно перевищує наші поточні можливості.

Якщо ви донор, партнерська організація або експертка, яка хоче долучитися як лекторка, напишіть нам. Разом ми можемо дати ще більшій кількості жінок те, що війна намагається відібрати: голос, безпеку й відчуття, що майбутнє знову залежить від них.

За підтримки

Проєкт «Learn Influence» реалізується ГО «Українська Валькірія» за грантової підтримки Metamorphosis Foundation (Північна Македонія) у межах програми Digital Spark Call 2026 (Strategic Growth Grants, Regional Support Mechanism EECA). Період реалізації: квітень–жовтень 2026 року.

Дякуємо кожній жінці, яка обрала вчитися, діяти й впливати. Ви і є та зміна, заради якої ми працюємо.